Гадяч Gadyach
Медична реформа.Чи розвінчаються міфи?
У місцевих ЗМІ прочитав кілька коментарів по нараді з питань реорганізації лікувально-профілактичних закладів району, яка нещодавно відбулася в районі. Переказувати прочитане не бажаю, в цьому немає потреби, хто захоче, сам знайде і прочитає. У своєму коментарі я ж намагатимуся відштовхнутися від проголошеної тези: « Головний міф – про те, що уся медицина стане комерційною і платною – не більше, ніж піар-хід противників змінам». Чи так це насправді?
Фахівці вважають, що діюча при радянській владі модель системи охорони здоров»я авторства академіка Миколи Семашка була ефективною, але вимагала значних фінансових затрат. ЇЇ утримання виявилося непосильним для незалежної України. Грубі підрахунки показують, що у валютному еквіваленті сума українських бюджетних витрат на медицину з 2008 року по даний час зменшилася більше, ніж у два рази.
В цих умовах влада намагається форсувати впровадження в країні медичної реформи, покликаної перевести роботу медичної галузі на суто комерційну основу. Є думка, що з державного бюджету буде оплачуватися тільки первинна медична допомога, а найдорожча – спеціалізована і високоспеціалізована – буде надаватися на умовах доплати пацієнтами частини її вартості.( Переконаний, що для більшості пересічних громадян України, як і нашого району теж, з їхніми статками пластична операція чи білосніжні зуби не є провідною проблемою навіть першої десятки проблем.) Варто звернути увагу на те, що конкретний перелік гарантованих державою медичних послуг і тарифів на інші види допомоги поки що відсутній. Все, що нам озвучували – це лише попередні «прикидки».
Більшість пацієнтів, рядових лікарів сміливо можна віднести до противників реформування медичної галузі в першу чергу тому, що вони не сприймають на віру почуте з вуст високопосадовців, не знаходять відповіді на прості питання якими будуть наслідки реформи:
в умовах поголовної бідності (60 відсотків українців, по даних ООН, живуть за межею бідності) держава не зможе знайти достатні фінансові ресурси для ефективного лікування;
на периферії стане практично недоступним надання невідкладної допомоги хворим, не говорячи вже про складніші реанімаційні процедури;
фінансові потоки, які мають, на думку реформаторів, надходити від багатих пацієнтів сконцентруються в комерційному секторі, що знищить можливості професійного виживання для лікарів медичних закладів первинної ланки.
В районі до реформи готуються. Про це неодноразово заявляв голова РДА Олексій Матюшенко. Свідченням цьому є і технічне оновлення районної лікарні, і кадрове підсилення. Ці сумніви, чи, як дехто вважає – міфи, розвіяти можна лише завдяки успішному проведенню медичної реформи. Це добре розуміє і очільник району. Як і прекрасно усвідомлює те, що будь-яка реформа робиться, як мовиться, не від доброго дива. І краще в цій сфері реформування бути попереду, коли тобі, як першопроходцю, і кошти, і преференції, ніж, відставши від усіх, ледь встигнути на поїзд і їхати на підніжці останнього вагона без надії колись зайняти краще місце.
Як мені здається, наш голова РДА не з боязких, довго розмірковувати братися чи не братися за нову справу не буде. А що з цієї реформи вийде? Поспішати не будемо. Побачимо.
Василь Глухота.
Медична реформа.Чи розвінчаються міфи?
У місцевих ЗМІ прочитав кілька коментарів по нараді з питань реорганізації лікувально-профілактичних закладів району, яка нещодавно відбулася в районі. Переказувати прочитане не бажаю, в цьому немає потреби, хто захоче, сам знайде і прочитає. У своєму коментарі я ж намагатимуся відштовхнутися від проголошеної тези: « Головний міф – про те, що уся медицина стане комерційною і платною – не більше, ніж піар-хід противників змінам». Чи так це насправді?
Фахівці вважають, що діюча при радянській владі модель системи охорони здоров»я авторства академіка Миколи Семашка була ефективною, але вимагала значних фінансових затрат. ЇЇ утримання виявилося непосильним для незалежної України. Грубі підрахунки показують, що у валютному еквіваленті сума українських бюджетних витрат на медицину з 2008 року по даний час зменшилася більше, ніж у два рази.
В цих умовах влада намагається форсувати впровадження в країні медичної реформи, покликаної перевести роботу медичної галузі на суто комерційну основу. Є думка, що з державного бюджету буде оплачуватися тільки первинна медична допомога, а найдорожча – спеціалізована і високоспеціалізована – буде надаватися на умовах доплати пацієнтами частини її вартості.( Переконаний, що для більшості пересічних громадян України, як і нашого району теж, з їхніми статками пластична операція чи білосніжні зуби не є провідною проблемою навіть першої десятки проблем.) Варто звернути увагу на те, що конкретний перелік гарантованих державою медичних послуг і тарифів на інші види допомоги поки що відсутній. Все, що нам озвучували – це лише попередні «прикидки».
Більшість пацієнтів, рядових лікарів сміливо можна віднести до противників реформування медичної галузі в першу чергу тому, що вони не сприймають на віру почуте з вуст високопосадовців, не знаходять відповіді на прості питання якими будуть наслідки реформи:
в умовах поголовної бідності (60 відсотків українців, по даних ООН, живуть за межею бідності) держава не зможе знайти достатні фінансові ресурси для ефективного лікування;
на периферії стане практично недоступним надання невідкладної допомоги хворим, не говорячи вже про складніші реанімаційні процедури;
фінансові потоки, які мають, на думку реформаторів, надходити від багатих пацієнтів сконцентруються в комерційному секторі, що знищить можливості професійного виживання для лікарів медичних закладів первинної ланки.
В районі до реформи готуються. Про це неодноразово заявляв голова РДА Олексій Матюшенко. Свідченням цьому є і технічне оновлення районної лікарні, і кадрове підсилення. Ці сумніви, чи, як дехто вважає – міфи, розвіяти можна лише завдяки успішному проведенню медичної реформи. Це добре розуміє і очільник району. Як і прекрасно усвідомлює те, що будь-яка реформа робиться, як мовиться, не від доброго дива. І краще в цій сфері реформування бути попереду, коли тобі, як першопроходцю, і кошти, і преференції, ніж, відставши від усіх, ледь встигнути на поїзд і їхати на підніжці останнього вагона без надії колись зайняти краще місце.
Як мені здається, наш голова РДА не з боязких, довго розмірковувати братися чи не братися за нову справу не буде. А що з цієї реформи вийде? Поспішати не будемо. Побачимо.
Василь Глухота.
